Життя мені давно продемонструвало, що не має різниці, хто ти за національністю чи за віросповіданням…

1. Як реагуєш на критику на свою адресу?

Реагую завжди по-різному. Є кілька видів критики. Конструктивна критика, коли людина не просто говорить або пише якийсь негатив, а дає тобі пораду, завдяки якій ти можеш помітити свою помилку і згодом не повторити її. До такої критики я ставлюся позитивно. Тому що цій людині не байдужа твоя творчість і вона хоче зробити її кращою. Звичайно ж, я не завжди прислухаюся, але дуже часто отримую слушні поради, які допомагають робити мені мій продукт краще. А простий негатив читати, звісно, ​​неприємно, але я не суджу таких людей, у них своє бачення життя і мені їм уже не допомогти.

 

2. Твої відео дуже добрі та позитивні – добро врятує світ? 

Однозначно не можу сказати. Але точно знаю, що набагато приємніше дарувати позитив і добро людям, ніж все інше.

 

3. Твоє відео набирають перегляди, ти починаєш бути популярним. Це була мета чи все сталося спонтанно?

У мене завжди є бажання щось творити і, звичайно ж, хочеться, щоб цей витвір побачили і змогли оцінити багато хто. Але я не думав і не планував, що відео «Дай п’ять» стане популярним. Тож швидше це сталося спонтанно.

 

4. Ти навчався в «Московському Університеті Други Народів», що дуже символічно, враховуючи, що ти уродженець Казахстану, а за національністю — наполовину російський та українець. Своїм «Дай п’ять» ти праєш кордони? 

Життя мені давно продемонструвало, що не має різниці хто ти за національністю чи за віросповіданням, у будь-якій країні світу є добрі та позитивні люди, які готові будь-якої миті зробити добрий вчинок. Можливо, одна з моїх ідей у ​​відео, якраз, таки продемонструвати цю думку. Тому що останнім часом нам дуже часто намагаються нав’язати той погляд, що наша країна, люди та релігія найкращі і сформувати якусь негативну думку про інші країни.

 

5. У тебе вже є відео з Бангкока, Абхазії, Києва, Москви, Астани. Яке наступне місто? 

Через 2 тижні, можливо, поїду з командою КВК, в якій я раніше виступав, до міста Кишинів. А потім одразу полечу до себе на Батьківщину, до міста Алмати, на день народження найріднішої людини, моєї молодшої сестри. Обов’язково зніму там відео, там дуже гарні гори і дуже чуйні люди. А взагалі, хочеться відвідати якнайбільше країн і, можливо, якось, я вирушу в кругосвітню подорож.

 

6. У твоїй сім’ї є творчі люди чи ти такий один? І як близькі сприйняли твоє захоплення? 

Мій тато дуже творча особистість. Пише вірші, знімає відео, дуже гарно співає. Сестря завжди щось створює, вона дуже любить монтувати відео про гімнасток (посміхається). Сім’ю можна назвати творчою. Усі один одного підтримують у будь-яких починаннях. Загалом я вважаю, що підтримка — це найголовніше, що може бути. Це так званий стимулятор творіння. За підтримку хочу подякувати своїй родині, друзям і, особливо, одній дівчині, Наталії, яка створює другу сім’ю для багатьох творчих людей, включаючи мене. Вона створила спільноту під назвою Relove. Чарівна людина, яка навчила мене багато чого і підтримала мене в різних ситуаціях.

 

7. Ти закінчив університет, працюєш за фахом чи повністю пішов у творчість? 

Я не працюю за фахом, є невелика справа, не пов’язана з творчістю, але хочу зв’язати роботу зі своїм улюбленим заняттям і повністю насолоджуватися життям.

 

8. Що ти можеш побажати тим людям, які хочуть реалізувати свої мрії, але бояться? 

З того, що я зрозумів за своє коротке життя, треба долати свої страхи, почати з найменших і до кінця вірити у свою мрію, перешкод, звичайно, завжди дуже багато і бажання опустити руки приходить дуже часто, але, мабуть, у цьому полягає цей сенс життя.

 

9. Часто творчі люди не дуже люблять переглядати свої роботи, оскільки дуже самокритичні. Тобі це властиво?