Міс СНД Тетяна Акуленко: «Коли я дізналася про конкурс Міс СНД, то не відчула підтримки…»

Image

Навколо конкурсів краси завжди ходить багато чуток та пліток. Конкурси, як і учасниці, бувають різні.У кожного своя мета та завдання. Українка Тетяна Акуленко здобула титул “Міс СНД” в Астані та поділилася своєю думкою про конкурси. 

  1. В тебе за плечима не один конкурс краси. Що тебе спонукало розуміти участь у них?

    З березня минулого року я почала працювати юристом у юридичній компанії «Сфера безпеки бізнесу». Якось на діловій зустрічі ми говорили про банкрутство, серйозна тема, серйозні люди та директор компанії весь час дивився на мене, після чого один із учасників зустрічі порадив мені спробувати свої сили у конкурсі краси, а то всі хлопці не слухають нічого до того моменту, доки ти не почнеш говорити, і тільки дивляться на тебе. Я посміялася, бо завжди вважала, що це несерйозно і це не стрибок у майбутнє, до розвитку. Це був травень місяць і саме в той період проходили кастинги на конкурс «Міс Туризм», і я подумала «а чому б і ні?». Коли я прийшла на перший кастинг, то мені сказали, що все чудово, але потрібно схуднути за тиждень! То була велика праця, я старалася. Коли я прийшла на другий кастинг, то все дуже здивувалася 
  2. Що ти відчула на ранок після перемоги?

    Коли я дізналася про конкурс Міс СНД, я не відчула підтримки. Я радилася з організаторами, бо ще мала зобов’язання перед комітетом «Міс Україна-Південь». Вони мене не підтримали, мої рідні скептично поставилися, на роботі не відпускали. У день відльоту в Одесі був офіційний захід, на якому я мала бути. Мій виліт був о 16:55, вранці я написала повідомлення своєму начальнику, що я маю таку можливість і я хочу її використати, тому, я була б вам дуже вдячна, якби ви мене підтримали! Захід затримали через дощ, і я переживала, що не встигну на свій рейс. Мій начальник відповів мені: «Я бажаю тобі успіху! Не спізнися на літак.» Мій друг забрав мою валізу з дому, приїхав за мною до Центру і ми мчали до аеропорту. Ті 20 хвилин здавались мені вічністю. Я приїхала в аеропорт впритул, в ефектній сукні, з зачіскою, тому що не було часу переодягтися. Зворотний виліт у мене був рано вранці відразу після конкурсу. Мене все вмовляла залишитися, на прес-конференції і все інше. Я була в Астані 10 днів, це була підготовка до конкурсу, різноманітні заходи. Вранці, після конкурсу, я нічого не встигла відчути, бо відразу після after party відлітала.

    3. Навіщо тобі потрібен цей конкурс? Що ти собі винесла?  

    Я з дитинства була дуже впертою. Якщо я ставила собі за мету, то досягала її. Я подумала, чому б не поставити мету – перемога і не досягти її! Коли я летіла на цей конкурс, одна близька людина написала мені повідомлення: «престиж — добре, але бути склом чи діамантом вибирати тобі». Я вже була переможницею одного конкурсу, і якби я повернулася без корони, то це було б трохи інакше. Якщо вже брати участь у конкурсі, то у гідному! 

    4.   Які поради можеш дати дівчатам, які тільки думають брати участь у різноманітних конкурсах краси?

    Насамперед конкурс краси — не лише зовнішність. Якщо дівчата йдуть на конкурс, щоби довести щось собі, то це правильно! Але якщо вони вважають, що після конкурсу весь світ падає до їхніх ніг, то це зовсім неправильна думка. Конкурс може стати першим кроком до впевненості в собі, але це лише перший крок! Для другого кроку вже треба постаратися, слава та успіх не падають із неба.

    5.   Які були стосунки між дівчатами, адже ви все-таки були конкурентками?

    У конкурі були дівчата з 12 країн та 19 учасниць, упродовж усієї підготовки ми були дуже дружні. За нами весь час спостерігали, придивлялися і, гадаю, рішення про переможницю було частково прийнято під час підготовки. Нам одразу сказали, що всі мають бути дружні, можливо, це й відіграло свою роль. Після конкурсу у мене залишилися добрі стосунки з дівчиною з Вірменії, вона посіла місце ІІ Віце-Міс. Ми якось їхали в автобусі, вона взяла мене за руку і сказала, що бачить цю картину, як ми з нею стоїмо у фіналі на сцені і ведучий каже: переможниця Акуленко Тетяна. Після конкурсу до мене підійшли привітати лише 4 дівчата, на вечірці я почувала себе незручно. ось і відповідь на запитання. З деякими дівчатками ми іноді спілкуємось.

    6. Як ти проходила кастинг? Чи потрібно було коригувати зовнішні дані?

    Зі мною зв’язався оргкомітет конкурсу, як із переможницею іншого конкурсу я їх дуже зацікавила. Вони запропонували участь не від України, але відмовилася. Вони трохи подумали, бо представниця від України вже була. Я багато спілкувалася з оргкомітетом, представниками модельного агентства. Я просила їх написати офіційний лист Оргкомітет, тому що я ще була «Miss International-Black Sea». відповіді ми ніякої не отримали, але я вирішила поїхати, адже це був конкурс гідного рівня, жодних внесків та витрат дівчини не робили, я лише сплатила свій переліт і все. У нас було багато заходів, зустрічей, щодня був розписаний. Ось це справді показує рівень конкурсу. 

    7. Чи надходили пропозиції, які трохи відходять від конкурсів краси?

    Після конкурсу «Міс-Туризм» я була дуже зайнята, зовсім не залежна від соцмереж, особливо не гуляла, бо вже готувалася до іншого конкурсу, тому всі дивні пропозиції оминули мене. Звісно, ​​чоловіки завжди оточують дівчат на конкурсах краси. Під час підготовки до «Міс СНД» я кокетувала з усіма, бо не знала, хто буде в журі. Але, я ніколи не дозволяла переступати певну межу. Чоловіки доглядали, намагалися щось запропонувати, але я не відповідала на ці залицяння.

    8.   Найбезглуздіший слух, який ти чув про себе? 

    У пресі написали, що одна відома в Одесі та Україні людина нібито сприяла моєму виграшу на конкурсі «Міс-СНД». А найсмішніше, що ця людина не була зі мною особисто знайома і не знала про цей конкурс. Пізніше ми перетнулися на одному турнірі і він пожартував, що якби хоч би знав про мою участь у якомусь конкурсі, то, можливо, і допоміг би. Ще були якісь засудження та недобре ставлення людей, яких я вважала своїми друзями.

    9. Якщо тебе запросять ще на Конкурс Краси, ти погодишся брати участь?    

    Це має бути дуже гідний конкурс, щоб я погодилася брати у ньому участь. Як то кажуть, планку не можна знижувати! Мене запрошували на конкурс «Міс Європа», але я вирішила трохи відійти від конкурсів і зайнятися тією справою, яку я люблю, — соціальні проекти. На жаль, склався не зовсім правильний стереотип про українських дівчат, які часто відгукуються негідно. тому мені хочеться, щоб наші дівчата показували протилежне, займалися гідними справами, розвивали свої проекти та прославляли нашу країну.

    10. Який ти себе бачиш за 10 років? 

    Через десять років мені буде 35 років і я бачу себе дуже успішною, активною, щасливою у шлюбі, з дитиною, своїм бізнесом і бути в гармонії з усім світом

Kristina Journalist

Welcome , my friend! I’m International Journalist and I write travel news, fashion articles and make interview with interesting, public persons from the all world.

  • facebook
  • instagram
  • youtube